Сторінка:Микола Кареєв. Фільософія історії, історіософія і соціольоґія. 1903.pdf/13

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

раз соціольоґія. Тут будемо називати фільософією історії фільософічний огляд минувшини людства, а фільософічну теорію історичного знаня (і історичного процеса) — терміном історіософія, хоч він нераз стрічаєть ся як синонїм фільософії історії. Таке відріжненє фільософії історії, соціольоґії й історіософії вважали ми конче потрібним тому, щоби раз на все тримати ся одної і тої самої термінольоґії.

Уживанєм одного і того самого терміну в ріжних розумінях поясняєть ся по части і незгода істориків що до того, кого треба вважати батьком фільософії історії. Ми могли би навести понад десятку імен перших її „основателїв“, авторів „перших“ фільософій історії. Спору нема лише про сам термін: славу його винайденя всї признають Вольтерови, який назвав так свій вступ до Essai sur les mœurs et l'esprit des nations[1], хоча значінє сього слова у нього крайно неясне[2]. Одначе

  1. Oeuvres complétes de Voltaire, Paris, 1853. III., 1. В його Fragments historiques див. глава десята de la philosophie de l'histoire (Ibid., V., 239 sq.), також la défence de mon oncle (Ibid., V., 99 sq.).
  2. Про се гл. Oeuvres de Voltaire, виданє Beuchot (Paris, 1829), т. XV., préface du nouvel