і розслїд законів, що кермують тими явищами, т. є. синтетична будова ходу всесьвітної історії й аналїтичний розслїд — так сказати — елєментів історичного житя. Рівночасно ми бачимо ще одну течію — науку про прінципи історично-фільософічних розслїдів, історіософію.
Тепер взаїмні відносини фільософії історії, соціольоґії і історіософії можемо представити собі тим способом.
Усе доступне нашому пізнаню — є сумою явищ, якими кермують закони. Наші дослїди можуть бути звернені або на самі явища, або на їх закони, відповідно до того, що ставимо собі метою. Перше завданє описати явища і показати їх взаїмну звязь, — друге найти загальні закони їх істнованя в просторі і їх наступности в часї. З відтіля то два роди наук — феноменольоґічні, що займають ся даними явищами, і номольоґічні, що займають са звісними катеґоріями законів. Кажучи взагалї, що історія є сумою цілої маси явищ у вічно зміннім житю народів, — можемо з одної сторони з'образити есенціональне в тій сумі, представивши її в одній цїлости, з другого боку — доглядїти ся постійних відносин співістнованя і наступности між тими явищами. В першім разї мати мемо науку феноменольоґічну — всесьвітну історію,
