рисують ся велетні закони культурної й соціяльної еволюції людства.
Означім тепер основну ідею історіософії. Задача представити в одній цїлости бувальщину людства, вказати на наступність і взаїмну звязь головних перемін в його житю, маючи до дїла головно з узагальненими висновками історичної науки, — се без усякого сумнїву задача в високій мірі скомплїкована та трудна. При її виповненю повстає безлїч питань, що без їх попередного рішеня рішучо не можна приступити до дїла.
Установленє загальних принципів фільософії історії, у відповідь на сї питаня, не лише входило часто у склад писань, які так або инакше представляли загальний хід історії людства, але ставало навіть самостійним предметом дослїдів, завданєм осібної теорії. Загалом — питаня сеї теорії можна подїлити на три головні катеґорії. Шо перше — ми маємо тут діло з тим відношенєм, в якім повинні бути між собою фільософічний спосіб думаня і фактичні дані історії: ролю фільософії в історії розуміли ріжні письменники всяким способом і та роль повинна бути точно означена. Отсе одно із питань „історики“ — в широкім розуміню слова. По друге — на якім небудь писаню по
