фільософії історії відбивається загальний сьвітогляд його автора — і заки приступаємо до розслїдів минувшини людства — треба рішити безлїч чисто фільософічних питань, — як конечність і свобода людської волї, абсолютна і зглядна випадковість історичних фактів, слїпа фатальність — чи розумна суцільність загального ходу історії, субєктивна — чи обєктивна цїль історії і т. п. — оттакі то питаня. По третє — фільософія історії тим борше може осягнути свою цїль, чим краще обговорені ріжні теорії окремішних наук, які стоять у таких або иньших відносинах до історичного знаня: такі питаня, як вплив природи землї і вроджених прикмет раси на історію народа, загальні причини можности і загальні условини успішного історичного поступу, подібности і ріжницї в розвою поодиноких громад, роль одиниць і мас у великих перемінах, яким громади улягають і богато иньших тим подібних питань, які в більшій части входять в обсяг психольоґії і соціольоґії, мають також у високій мірі важне значінє для історично-фільософічних проб. Иньшими словами історіософія є рішенєм таких питань історики, фільософії і номольоґічних наук, без яких немислиме саме занятє фільософією історії. Передовсїм саме тепер
