Сторінка:Микола Костомаров. Гетьманованє И. Выговского и Ю. Хмельницкого (1891).djvu/130

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 120 —

згоды. Юрій просивъ вычитати новЙ умовы на радѣ и мовивъ: „За якими умовами бути намъ и всему во̂йску запорозкому по̂дъ самовластною рукою царя, проте порадимося на радѣ; треба, що бъ про все те вѣдало усе во̂йско запорозке“.

Зъ сеи промовы воєвода спостерѣгъ, що привезени̂ нимъ зъ Москвы умовы не подобаються козацко̂й старшинѣ; що вона вважає украиньскій наро̂дъ во̂льнымъ и гадає єднатися на такихъ умовахъ, яки̂ сама вызнає за користни̂, а не на тыхъ, яки̂ подає съ похвалками воєвода. Трубецкій, тримаючись звычаю запрошувати бо̂льшь, що бъ одержати сто̂лько, ско̂лько бажає, мовивъ:

„Великій державець наказувавъ, що бъ у Новгородѣ-Сѣверскому, Черниговѣ, Стародубѣ и Почепѣ були єго воєводы и правили тыми повѣтами, якъ воно й було колись, бо оти̂ мѣста зъ давныхъ давенъ належали до Московщины, а не до Украины. Треба повернути на старовину. Козаки, що поселилися въ тыхъ повѣтахъ, нехай собѣ живуть на своихъ земляхъ, по̂дъ рукою воєводо̂въ, а не гетьмана; коли вже не можна буде переселити ихъ де-инде“.

Такимъ побытомъ воєвода выявивъ замѣръ во̂дорвати съ по̂дъ гетьманьскои руки велику частину украиньскихъ земель. Историчне право було за воєводою; але жь и за Украинцями було не менше право.

Юрій во̂дповѣвъ воєводі:

„Въ Черниговѣ, Новгородѣ-Сѣверскому и въ Почепѣ во̂дъ давна поселилося багато козако̂въ, надбали вони багато земель и худобы. Новгородъ-Сѣверскій, Почепъ и Стародубъ приписани̂ до нѣжиньского полку, а въ Черниговѣ є сво̂й власный полкъ. Коли повыводити зъ во̂дто̂ля козако̂въ, то се для козако̂въ було бъ вельми сутяжно, се бъ зруйнувало ихъ; та й права ихъ и во̂льности були бъ знехтовани̂; а великій-царь, державець, обѣцявъ усѣмъ намъ лишити насъ зъ стародавными правами и во̂льностями и володѣти по прежнёму землями и добрами. Въ царскихъ грамотахъ прописано, що наши̂ права и во̂льности нѣ въ чому не будуть рушени̂. Якъ почнемо выселяти козако̂въ зъ ихъ селищь, то по̂йде мѣжь ними велика колотнеча. Нехай вже царь згодиться, що бъ Черниго̂въ, Новгородъ-Сѣверскій, Стародубъ и Почепъ лишилися при во̂йску запорозкому.