кого-будь иншого — коли послы не матимуть при собѣ гетьманьского листу; бо таки̂ люде ѣздять, абы розносити брехнѣ на урядъ козачій, та заводити сварки. Проти сего посламъ мовляли, що коли хто приѣде въ Москву безъ гетьманьского листу, то въ Москвѣ, по царскому наказу, выслѣдять, чого во̂нъ приѣхавъ: чи за дѣломъ, чи для колотнечи! Коли за дѣломъ, то царь выдасть во̂дповѣдный наказъ, а коли для колотнечи, то царь не по̂йме вѣры нѣякимъ наговорамъ и напише про те до гетьмана: „Нехай гетьманъ нѣчого не боиться, мовили бояре, а такъ якъ просите, то не може бути; бо черезъ те були бъ порушени̂ ваши̂ во̂льности и сами̂ вы ихъ зменшуєте.
Бояре во̂дмовлялися, наче бъ то и добре, але послы не заспокоилися; бо отымъ правомъ приѣздити въ Москву кожному, безъ гетьманьского вѣдому, руйнувалася дисціпліна козацкого уряду: на Украинѣ не можна ставало задумати нѣчого такого, про що не довѣдалася бъ Москва. Козачій урядъ разъ-по-разъ мусивъ стерегтися доносчико̂въ и сподѣватися, що шпѣгуны, помѣтивши на Украинѣ що-будь таке, що не подобається, заразъ бы баламутили московскій урядъ проти гетьмана и старшины. Украиньски̂ послы просили, що бъ тамъ, де царски̂ послы вмовлятимуться съ Польскими королями, або зъ сусѣдными державцями, що бъ тамъ були и украиньски̂ заступники зъ во̂льными голосами. Украинцѣ вважали за зневагу и образу для себе, що бъ сусѣды правили долею Украины, не постаючи у самыхъ Украинцѣвъ, якъ и чого вони волѣють. Се змаганє вони єднали съ пытанями належачими до релігіи. Рѣчь була про єпископство, архимандритство, про игуменьство, захоплени̂ уніятами и въ загалѣ про церковни̂ добра. Треба було добиватися, що бъ уніяты повертали те, що не по правдѣ позахоплювали. Видима рѣчь, що цѣлкомъ було во̂дповѣднымъ, що бъ на умовинахъ про таки̂ справы були украиньски̂ послы, котри̂ добре тямили мѣсцеви̂ обставины и подробицѣ. Московскій урядъ трохи поступився въ сему разѣ и згодився, що бъ при змовинахъ московскихъ посло̂въ съ польскими було два чи три заступники Украины, та то̂лько, що бъ не съ прихильнико̂въ „Ивашки“ Выговского. Украиньски̂ послы вымагали ще, що бъ за гетьманомъ було право приймати чужоземныхъ посло̂въ во̂дъ су-
