во̂нъ — коли мы лѣпше придивимось, бо̂льшь нѣ жь хто иншій єсть нашимъ природнымъ державцемъ. Тымъ-то, уповаючи на невымовну ласку єго, бажаємо, абы и ты не вѣривъ людскимъ наговорамъ, та швидше вернувся до своєи сироты — катедры“. Балабанъ уперто ненавидѣвъ Москву и не такимъ усовѣщувнємъ було прихилити єго до неи, та й прихильно̂сть самого гетьмана и кожного, хто мѣркувавъ на Украинѣ про політику не була мо̂цною. Козаки не зрекалися зъєднаня зъ Москвою; але бажали яко мога бо̂льшои автономіи за для свого ро̂дного краю: Москва навпаки — пильнувала яко мога меншь давати автономіи и яко мога стислѣйше прикрутити до себе Украину, въ ро̂вень зъ иншими рускими землями, що за ро̂жного часу попо̂дгортала силою по̂дъ себе. Отутъ-то й лежало зерно розладя на довги̂ вѣки и певно що не благому головою Юрію було залагодити оти̂ вѣковѣчни̂ непорозумѣня.
Польща похвалялася Московщинѣ выступити проти неи на Украину. Московскій урядъ наказавъ Василю Шереметеву у купѣ съ козаками обороняти Украину. Шереметевъ скликавъ раду бо̂ля Василькова на березѣ Кодачки. На радѣ окро̂мъ воєводъ, були гетьманъ Юрій, старшина и полковники: бувъ тутъ и Волоскій господарь Константинъ Щербань, тодѣшній прихильникъ Москвы. Польски̂ лѣтописи повѣдають, що у Шереметева було 27.000 во̂йска, та одинайцять козацкихъ полко̂въ. Радилися про те: чи чекати Поляко̂въ на Украинѣ и ту зо̂ткнутися зъ ними, чи йти на Польщу самымъ? Тимофій Цыцура, по̂длещуючи до пиндючливои и самонадѣйнои вдачи Шереметева, радивъ наступати на Польщу. „Що бъ зъ отакимъ во̂йскомъ, говоривъ во̂нъ, та чекати и то̂льки оборонятися — якъ се можна! У тебе боярине! въ усему ладъ, платня выдасться въ сво̂й часъ; ратники у тебе зо̂зброєни̂; запасо̂въ въ достачь, во̂йско твоє нѣкому не тягота, не куёвдить людей, якъ оти̂ Поляки, не доводить мешканцѣвъ до слёзъ, не чинить здирства; гарматы у тебе добре прилаштовани̂; пороху и олова въ достачь, рушниць — безлѣчь; сокиры, заступы, гро̂здки возы, всѣ снастѣ якъ слѣдъ; коней доволѣ и все добри̂ таки̂, не потомлени̂; пасучись ажь басують. Сила у тебе боєвничого
