Бруховецкій такъ и вчинивъ. Поузъ якихъ козако̂въ во̂нъ проходивъ, ти̂ схиляли передъ нимъ коругвы и кидали въ гору шапками. Се було ознакою, що козаки вызнають єго гетьманомъ.
Пото̂мъ Великогагинъ зъ своими урядниками, Методіємъ и Бруховецкимъ вступили по̂дъ катрягу. Тутъ московскій посолъ доручивъ Бруховецкому булаву и бунчукъ и державъ до него промову, про затвердженє єго на гетьмана. Бруховецкій тодѣ жь таки въ подяку, що єго зробили гетьманомъ, вдався до Великогагина, що бъ по украиньскихъ мѣстахъ були московски̂ залоги, а на удержанє ихъ повернути наново податки, ти̂ що колись наро̂дъ дававъ на Польского короля и той хлѣбъ, що въ кожному полку збирали на полковника; нарештѣ, що бъ по тыхъ мѣстахъ, де будуть московски̂ залоги, воєводъ московскихъ и офіцеро̂въ надѣлити землями по̂дъ пасовища и сѣнокосы; такихъ земель во̂дмежувати имъ на 15 верстовъ! На платню ратникамъ завести оподаткованє млыно̂въ. Для себе самого Бруховецкій бажавъ то̂лько, що бъ єму выдали єго ворого̂въ Сомка и Золотаренка и товаришѣвъ ихъ: во̂нъ запевнявъ, що наро̂дъ змагається за симъ. Великогагинъ давъ єму надѣю, що буде по єго. Того жь дня въ нѣжиньскому соборѣ Бруховецкій заприсягъ на вѣрно̂сть Московщинѣ и одержавъ царскій жалованый універсалъ зъ золотыми літерами. Гарматы гремѣли оповѣщаючи народови, що нового гетьмана затверджено зъ волѣ царя на урядѣ.
Новый гетьманъ заразъ поперемѣнювавъ усѣхъ полковнико̂въ и старшину и натомѣсть понастановлявъ новыхъ зъ своихъ прихильнико̂въ Запорожцѣвъ. Во̂нъ не забувъ и про чернь и три днѣ не заборонявъ ѣй грабувати значныхъ и глумитися зъ нихъ. За такимъ дозволомъ цѣлыхъ три днѣ стояло нечуване піяньство, грабованє и насилє: нѣхто за се не каравъ; все отсе вважали нѣ бы воно вытворяється шутками. Худобу тыхъ, що сидѣли по̂дъ вартою въ замку, розграбовано всю до чиста; зъ дворо̂въ ихъ рознесли усе до нитки. Зле було тодѣ кождому, хто носивъ кармазиновый жупанъ; багато людей помордовано тодѣ. Инши̂ спасалися тымъ, що попередягалися въ свитки. Коли бъ московске во̂йско не захищало мѣста Нѣжина, то певне бъ єго зграбували, а пото̂мъ съ пяныхъ очей и спалили бъ. За три днѣ Бруховецкій наказавъ спинити гра-
