Прибувъ на раду й новый митрополіта Діонисій и значне духовеньство. Рада во̂дбулася на початку мѣсяця лютого. Прибувъ до збору бояринъ; Выговскій не прийшовъ; замѣсць него выйшовъ монахъ Петроній й промовивъ:
„Панове рада! Загадавъ Выговскій переказати вамъ, що во̂нъ зрѣкається булавы, що єму доручила рада; во̂нъ побачивъ неласку до себе єго цар. величности, до того ще й у во̂йску багато у него ворого̂въ. Нехай бояринъ постановить вамъ за гетьмана, кого схоче, а Выговскій, втомившись довгою працею, й вбачаючи зво̂дусѣль на себе лихи̂ заходы, бажає послѣдокъ вѣку свого присвятити Богови у монастырѣ“.
Розлютовани̂ слухали козаки офіціяльну во̂дмову свого гетьмана. Ихъ бо заранѣ навчено, буцѣмь на Выговского напосѣдається бояринъ.
Оденъ смѣливый такъ казавъ:
„А бодай того нѣхто не до̂ждавъ, що бъ Выговского зъ булавы запорозкои скинули; анѣ цареви, анѣ тобѣ, воєводо, козаки нѣчого не заподѣяли, що бъ вы право наше козацке — обирати гетьмана — у насъ выдерли; Выговскій голову смаживъ, насъ зъ тяжкои неволѣ лядскои вызволяючи; усѣ мы при нему умирати и зъ нимъ жити готови̂сьмо; то вся Украина: полковники, осаулы, отаманы, сотники и чернь, поприсягаємо!“
„Згода! згода!“ гукнули безлѣчь голосо̂въ.
„Все, казавъ якійсь полковникъ, все, що царь и ты, боярине, намъ скажешь, мы вчинимо, а зъ рукъ у себе обиранє гетьмана выдерти не дамо: на те пострѣли раны и люту смерть у битвахъ зъ ворогами одважно терпимо, що бъ дослужити славы й чести въ нашо̂мъ козацко̂мъ народѣ!“
„Коли такъ, паны рада, мовивъ бояринъ: „Коли вы бажаєте, що бъ Выговскій бувъ у васъ за гетьмана, то нехай буде по вашо̂й волѣ та давныхъ вашихъ звычаяхъ, нехай то̂лько новый гетьманъ заприсягне на хрестѣ й евангеліи, що не буде єднатись зъ ворогами царскими, а Поляко̂въ, якъ що не оберуть на престо̂лъ єго царску велично̂сть, матиме за ворого̂въ и битиме съ козаками на Турко̂въ й иншихъ, хто зъ єго цар. величностю ворогуватиме; а пото̂мъ нехай выряжається на Москву побачити ясни̂ очи єго цар. величности“.
Полковники запевняли боярина, що Выговскій усе бувъ и буде вѣрный цареви. Тодѣ уладналася незрозумѣла справа
