дома во̂дъ Татаръ не можна добра сподѣватися, бо вони стоять уже на Кисѣляхъ зъ великою ханьскою потугою. Полковники заднѣпряньски̂: брацлавскій, уманьскій, корсуньскій й инши̂ зо̂бралися до Чигирина й вказували, що гетьманови не слѣдъ ѣхати. „Розуму не доберу, що єго й чинити, писавъ во̂нъ до Кієва, куды менѣ повернутися, не знаю“.
До Москвы поѣхавъ Лѣсницкій; во̂нъ покинувъ полковницкій урядъ; замѣсть него выбрано Степана Довгаля, неприхильного до Поляко̂въ, однодумця Пушкаревого. Сей, 1. цвѣтня, писавъ до воєводы путивельского, що бъ той подавъ до Москвы таку звѣстку: „Сповѣщаємо вашимъ милостямъ, що нѣколи Иванъ Выговскій до єго пресвѣтлого величества ѣхати до столицѣ собѣ не гадає; скро̂зь посло̂въ своихъ повыправлявъ: до Турко̂въ, до хана Крымского, й листы до Татаръ та Поляко̂въ по̂славъ!“
Не сподѣваючись выграти въ Москвѣ, бо супротивники єго подавали бо̂льше, якъ во̂нъ зъ своєю партією мо̂гъ подати, Выговскій запобѣгавъ собѣ помочи у Татаръ. Першому єго посольству до Крыму не пощастило: Запорозцѣ втопили посла, а листъ по̂слали до царя. Друге, до̂сталося до Крыму. Перекопскій бей оповѣстивъ гетьманови, що й ханъ згоджується дати єму помочи. Середъ цвѣтня подано Выговскому звѣстку, що вже Татаре прибули на Украину. Гетьманъ зъ старшинами полковниками й сотниками рушивъ на береги рѣчки Ирклѣя на зустрѣчь бажанымъ спо̂льникамъ. Прибувъ давный приятель козацкій, що побивъ Поляко̂въ коло Батога, Карабей зъ ордою, трохи не въ сорокъ тысячь, якъ каже оденъ тогочасный свѣдокъ; до того, було ще 50 тысячь, по̂сля звѣстокъ самого Выговского, зъ султаномъ Нурадиномъ коло Полтавы.
Обыдва дово̂дцѣ выѣхали оденъ до другого, повиталися, й во̂дъѣхавши на самотнє мѣсце, годинъ зо двѣ гомонѣли собѣ на самотѣ. Пото̂мъ вони вкупѣ приѣхали до козацкого табору й тамъ, въ притомности старшины, ствердили братерску спо̂лку козацку съ Крымскимъ ханомъ. Татаре й козаки понялися давати обопо̂льну запомогу и йти всюды, де бъ не повстала небезпечно̂сть кому небудь зъ спо̂льнико̂въ. Козаки заприсяглися. Пото̂мъ справили веселый бенкетъ зъ гарматною стрѣльбою. Татаре не зго̂ршь козако̂въ заживали напитки. У вечерѣ Карабей вернувсь до свого табору, а зъ нимъ
