мусивъ реєструвати козако̂въ по полкахъ, почавши съ тыхъ полко̂въ, що мѣстилися недалеко польскои границѣ. Що бъ бо̂льше поняли вѣры звѣсткамъ про лютованє Пушкареве, Лѣсницкій привѣзъ просьбу во̂дъ Юрія Хмельницкого; той жалився, що пушкарѣвцѣ поплюндрували єго маєтности, пограбували єго людей, деякихъ люто замордували, иншихъ заняли въ неволю, й просивъ наказати, що бъ вызволити ихъ.
Не вважаючи на ласку, яку чинили въ Москвѣ Выговскому, єго вчинки почали здаватись непевными; выправили до него стольника Скуратова назирати, що во̂нъ коить. Скуратовъ зустрѣвъ гетьмана, якъ той саме йшовъ до Полтавы й ставъ зъ во̂йскомъ коло Голтвы. Гетьманъ, не бачившись съ по̂сланцемъ, покинувь єго въ Голтвѣ й наказавъ ждати, поки самъ впорається съ Пушкаремъ. Се нѣ-бы-то для того, що бъ послу царскому було безпечнѣйше; але Скуратовъ сказавъ просто, що царь єго приславъ на розвѣдки, наказавъ бути при боку гетьманьско̂мъ та довѣдуватися, чи нема ще якои чвары въ во̂йску, чи слухаються гетьмана полковники й уся старшина козацка; во̂нъ напосѣдався, що бъ Выговскій узявъ єго зъ собою. Слѣдомъ за тымъ, не до̂ждавшись во̂дповѣди, Скуратовъ рушивъ просто до козацкого обозу й давъ знати, що прибувъ съ царскими ласкавыми листами. Гетьманъ поневолѣ мусивъ витати єго, та вже не дуже ховавъ свою досаду.
Посла увели въ обозъ и помѣстили близько гетьманьского намету; прийшовъ козакъ й оповѣстивъ, що гетьманъ кличе до свого намету пѣшки, бо недалеко; посолъ затявся: ходити пѣшки значному чоловѣкови, не во̂дповѣдно було єго го̂дности. Почали за для него сѣдлати коня; якъ побачивъ те Само̂йло Выговскій, родичь гетьманьскій, що вводивъ посла до обозу, заразъ давъ знати, й во̂дъ гетьмана привели коня. Коло намету гетьманьского зустрѣли посла полковники. Самъ гетьманъ выступивъ ко̂лька ступнѣвъ зъ намету. Посолъ державъ промову, що попереду вже вывчивъ й подавъ два царски̂ листы. Тутъ во̂нъ, во̂дъ лиця царя спытавъ про здоровлє гетьмана й полковнико̂въ. Гетьманъ и полковники на знакъ вдячности низько вклонилися. Оденъ листъ гетьманъ прочитавъ самъ собѣ и тишкомъ. Въ то̂мъ листѣ сповѣщано гетьмана, що незабаромъ прибудуть до украиньскихъ мѣстъ воєводи зъ во̂йскомъ. Гетьманови не подобався сей листъ, во̂нъ не читавъ єго го-
