Сторінка:Микола Костомаров. Гетьманованє И. Выговского и Ю. Хмельницкого (1891).djvu/58

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 48 —

своихъ товаришѣвъ; скоро жь того не вчините, то вже опо̂сля вамъ часу не буде, бо во̂йна почнеться“.

Товаришѣ не прибули съ покорою. Тымъ часомъ въ маю була перша бо̂йка пушкарѣвцѣвь зъ гетьманцями; першимъ не пощастило: гетьманці во̂дняли двѣ корогвы й бубны. Выговскій зъ усѣмъ обозомъ посунувся до Полтавы, покинувши Скуратова въ Голтвѣ. „Не журися, прошу твою мило̂сть, написавъ до него Выговскій съ походу, — що тебе покинувъ у Голтвѣ, бо якъ єго до̂ймати вѣры ворогамъ царского величества? Я бережу тебе, що бъ ты не попавъ до нихъ у руки. Я по̂славъ умовный листъ до бунтовнико̂въ: не знаю, що съ того выйде, та якъ покоряться, то за все имъ выбачу; я не такій до розлитя крови завзятый, якъ Пушкарь, й скоро мы полагодимось, то я заразъ же тебе оповѣщу й пущу до царского величества“.

Скуратовъ зо̂стався на ко̂лька днѣвъ, прислухався до поговоро̂въ и завваживъ, що всѣ не въ одно говорили: одно хвалило Выговского, друге Пушкаря, то̂лько жь знати було, що прости̂ люде, чернь, прихильнѣйши̂ були до останнёго. Прости̂ козаки ватагами втѣкали зъ во̂йска Выговского. Козаки зъ мѣсточка Голтвы, на очахъ у царского посла, затялися та й не хотѣли йти зъ Выговскимъ на Пушкаря; гетьманъ то̂лько тымъ и примусивъ ихъ, що похвалився спалити й зруйнувати мѣсточко, коли не послухаються. „Куды я не ѣхавь, писавъ Скуратовъ до Москвы, съ кимъ не балакавъ, козаки по сѣмъ боцѣ Днѣпра бажають, що бъ царь приславъ у мѣста своихъ воєводо̂въ та во̂йсковыхъ людей; отже заднѣпрянцѣ не того бажають: „Пушкарь, кажуть вони, хоче, що бъ були на Украинѣ царски̂ воєводы, зъ роду въ насъ сего не буде, мы не попустимо!“

Довѣдавшись, про що треба, царскій по̂сланець и зновъ ставъ вымагати, що бъ гетьманъ пустивъ єго бути при нему. Не знати, якъ воно выйшло, чи то єго покликавъ нарештѣ самъ гетьманъ, чи Скуратовъ проти єго волѣ приѣхавъ, то̂лько по̂дъ часъ во̂йны по̂дъ Полтавою Скуратовъ бувъ у козацкому таборѣ.

Останнихъ днѣвъ травня, Выговскій поставивъ орду въ Соколячо̂мъ Байрацѣ; пото̂мъ съ козаками та Нѣмцями посунувъ близше до Полтавы, покинувъ Нѣмцѣвъ у долинѣ Полу-