та Москалями, двома сусѣдними иародами, що выйшли зъ одного жерела славяньскои крови й мають трохи не однакови̂ вѣру, мову та звычаѣ. Наказую урядникамъ королѣвства, мѣркувати про способы такого злученя, що бъ наро̂дъ московскій, злученый съ польскимъ, одержавъ право старосвѣцкои вольности польскои та во̂льного обраня королѣвъ“.
Гетьманъ козацкій зъ старшиною по̂слали зъ Украины депутато̂въ на той соймъ, неначе за для того, що бъ заздалего̂дь пристати до Польщѣ въ спо̂лку та забезпечити черезъ те Украину; бо якъ поєднаються колись Москва съ Польщею, то й Украина могла бъ пристати до сеи сполученои державы зъ своими правами. За посла въ Варшавѣ бувъ обозный Тимохвѣй Носачь съ товариствомъ. Выговскій на той часъ загадавъ, що бъ усѣ козаки були при зброѣ.
Тымъ часомъ зъ Варшавы подали цареви єго послы звѣстку, що туды, мовъ на наругу умовѣ Хмельницкого, прибули козацки̂ депутаты; послы, пильнуючи чести царскои, не схотѣли здо̂ймати съ Поляками й речи, поки вони не выпровадять козако̂въ; паны мусили во̂двести депутато̂въ на передмѣстя. Черезъ ко̂лька часу наспѣла зновъ цареви звѣстка во̂дъ посло̂въ: не хочуть Поляки обирати царя на престолъ; послы винуватили за сю перемѣну козако̂въ.
Справдѣ, коли Тимохвѣя Носача пущено до короля, то во̂нъ вымагавъ, въ имени всеи Украины, що бъ Польща додержала своєи обѣтницѣ, дала корону Олексѣю Михайловичу, а права Украины що бъ забезпечила особливымъ зъ нею трактатомъ. Носачь промовлявъ зъ запаломъ й навѣть грубіяньско. Паны во̂дповѣли, що пришлють особливыхъ комісарѣвъ скласти умову зъ Украиною. Депутаты сойму, запевнившись, що можна прилучити Украину до Польщѣ, покинули свою раду (буцѣмъ черезъ пошесть) й обмежувалися саме тымъ, що обѣцялися посламъ московскимъ назначити комісію за для розмѣркованя, на яко̂й основѣ можуть обыдвѣ державы узятись до сполученя. Послы царски̂ зрозумѣли, що Поляки хочуть то̂лько часъ прогаяти.
Поляки щиро заходилися, нахиляти Выговского й усю Украину до злученя съ Польщею. Хитрый Бенёвскій безъ перестанку листувався зъ гетьманомъ, зъ старшиною, державъ у Чигирииѣ агента, мѣщанина льво̂вского, Грека Теодосія Том-
