Сторінка:Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu/127

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 117 —

громади найшли де людське тулобище, то копа збирала ся там, де лежало тїло, або частини з него.

Під юрисдикцию копи підлягали усї люди простого стану, які були осїлими по околицї громади, себ то підданки королївських маєтностий, панські, монастирські, церковні, вільні селяне і міщане з таких міст, що не орудували маґдебурським правом. Трапляло ся, що під суд копи підлягали і пани. Пани мали право з доброї волї віддати на розсуду копи спірки і поміж себе. Так от року 1591 пани Малинський і Вишинський заспорили ся поміж себе за ниву і копанку. Замісць того щоб позивати ся в урядї, вони скликали копу: старики посьвідчили, що кілька лїт тому назад з спорної ниви була покрадена ріпа; копа присудила тодї задовольненнє за ту ріпу пану Малинському. Другим разом з тої-ж таки ниви покрадено було пшеницю і знов присуд випав пану Малинському. На підставі такого сьвідчання копа присудила, що нива і копанка є власність пана Малинського. Коли трапляло ся, що в панській маєтности в околицї громади заподїяна була яка шкода і пан підзорив в шкодї одного, чи кількох панів з околицї тої-ж громади, то пан, якому заподїяно шкоду, мав правоскликати копу, щоб розсудила позов єго і присудила за шкоду. Тодї копа виряжала возних, завізвати обвиновачуємих панів, щоб вони з своїми підданками стали на суд перед копою. Коли після трох оповісток обвиновачуємі не ставали на суд, то копа, не розбираючи вже процесу, прямо присуджувала з неслухняних панів і їх підданків задовольненнє за всю шкоду, яку показав позивач. Після присуду копа виряжала до гродського уряду своїх відпоручників (заступників); вони і возний розповідали перед урядом позов і присуд; а в урядї записували в урядові актові книжки. Копа мала право чинити сьлїдство і над паном. Коли сам пан був при сьлїдстві і помічав, що випливають докази єго злочинства, то міг спинити сьлїдство і вимагати, щоб копа передала процес гродському урядови. Отак 1581 року копа чинила сьлїдство про душегубство луцьких жидів-митників. На копі був пан Яків Шибенський з своїма крестянами. Двірська молодиця Таця зпід питки посьвідчила, що душегубство жидів заподїяно з відома Шибенського. Тодї Шибенський промовив: „Чую, що про мене йде річ, отся підла жінка і мене тягне до процесу; через що