Сторінка:Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu/128

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 118 —

я мушу довести, що я не виноватий, а через то усїх підзорених в сему злонинстві віддаю на урядовий суд, куди й сам прибуду на визначений термін.“ Копа зупинила сьлїдство і розійшла ся.

Як відаємо, панська кормига з повагом більшала і більшала і обмежовувала право громадського віча. В XVII. в. мужі сходатаї починають страчувати свою вагу, натомість виступає панська власть. Околичні села виряжають від себе вже тілько по одному заступнику. Пан, або панї, з своїми приятелями, часом закликавши ще попа, ведуть суд і чинять присуд на підставі литовського статуту; крестяне заступники з околичних сїл — стоять собі мовчки, згаджаючись на панський присуд. Громадський суд страчує свою назву копного і починає звати ся сїльским судом (sąd wiejski).

Тепер спогляньмо на ті правничі звичаї, на підставі яких копа розсуджувала і чинила присуди. Вже на те, щоб показати сї звичаї вповнї, вельми мало тих актів, які маємо. В сїх актах бачимо тілько судові звичаї приложені частиною до карних, частиною до цивільних позвів. В двох актах річ іде про крадїж пчіл з бортів; в одному актї про поруб бортняної деревини і про крадїж з борту меду; в одному актї про крадїж вола; оден процес про підпал; два процеси про душегубство; оден про знайдене тїло замордованого чоловіка, на останку в одному актї річ про спір між двома панами за ниву і копанку. От і все.

Позви копа розбирала по старосьвітським звичаям. Сукупність народних правничих звичаїв звала ся копним правом. Суд, що розсуджував на підставі звичаїв, звав ся копним судом. Сходатаї мовили: „Звичай права нашого копного“, се-б то супроти сего права ставили право посполите. Посполитим правом розуміли писані закони, зведені в литовському статутї. Деякі народні звичаї заведено в статут і через те подано їм силу писаного закону. Про такі звичаї сходатаї мовили: „Копний звичай в праві посполитому описаний.“

Засновини копного права не забороняли, покривдженій приватній особі самій знайти свого шкодника. Позивач розпитував ся у людий, збирав писані докази. Отсей початок сьлїдства звав ся обиском. Коли випадало так, що позивач