Сторінка:Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu/129

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 119 —

не міг сам знайти свого шкодника, а спостерегав, що він перебуває в громадській околицї, то за ним було право домагати ся, щоб скликано копу. Він ішов до панів і прохав, щоб пустили своїх підданків на віче. Можна було позивачу вдати ся і до гродського уряду і добути від него на всї села громади наказ, щоб зібрали ся на копу. Хто з панських крестян велїв скликати копу, той вдавав ся до свого пана і вже пан наказував селам збирати ся на копу на визначений ним термін. Кожне село, яке належало до громади, повинне було виходити на копу в призначений термін; коли-ж яке не виходило, то копа виряжала туди своїх гонцїв і возного, щоб прикликали. Коли сходатаї того села не слухали ся і сего закликування, тодї копа, своїм старосьвіцьким звичаєм, присуджувала, щоб те село, яке не прийшло на копу, заплатили позивачу за всю шкоду, а само вже шукало собі виноватого. Звичай ставити такий присуд визначав ся словами: „Невихід платить шкоду.“

Коли сходатаї зібрали ся на копу, тодї позивачу можна було перекликати їх, щоб запевнити ся, чи всї сходатаї на копі. Потім позивач розповідав копі свій позов, свою шкоду, те що він розвідав по обиску і прохав копу розсудити єго позов і положили присуд на підставі права. Копа повинна була позов слухати мовчки, не перебиваючи.

Прослухавши позов, копа повинна була вияснити усї обставини злочинства і винишпорити виноватого: для того спершу розпитували ся у сходатаїв і інчих приплетених до процесу, потім роздивляли ся на ознаки, се-б то докази злочинства; перше звало ся опитом („чинити опит“), друге лик („копа ликом доходить шкодника“; копа „виходить на лик о шкодї“.)

Право чинити опит належало і позивачу. Переслухавши позов, сходатаї зараз починали радити ся; коли на порадї хто з сходатаїв повідав, що знає шкодника, або кого підзорить в шкоді, то позивач повинен був зараз усїй копі засьвідчити про се. Тодї копа вимагала, що-б той сходатай вирік імя шкодника і повідав копі усе, що сам відає про шкоду або злочинство. Коли він сперечав ся, не хотїв того вчинити, копа присуджувала єго, вдовольнити позивача, а самому нишпорити шкодника і добути від него задовольнення, або віддати єго на суд копи.