Було її надруковано в році 1524 в другій частині так званої „Пейпусової Біблії“, дуже відомої через ту передмову, що додав до неї М. Лютер (мал. 8)[1].
Крім перспективного трактування арки та доданих нагорі в кутках амурів і тієї гірлянди, що вони тримають в руках, решта в цій композиції відповідає цілком ритинам Московській, Львівські, Острозькій та Виленській. Це буде цілком зрозуміло, коли згадаємо, що цей Шен виготовив і видав підручника для ритовників — альбом ритин, що дуже потім поширився[2]. Цього підручника, треба гадати, й використовували наші ритовники, як і инші майстри[3].
Хто різав кліше з архітектурною рамкою до Московського Апостола, хто робив дошку для Львівського Апостола — тепер ми можемо тільки гадати. У всякому разі про Гриня речи не може бути — він був ще занадто молодий, щоб різати кліше для Апостола 1574 рокую Що-ж до Московського видання 1564 року, то а priori можна сказати, що в
23
- ↑ „Das alte Testament mit fleyss verteutscht“ — Gedrukt zu Nuremberg durch^ Friederichen Peypus. MDXXUI. Чотири томи, in folio.
- ↑ Muther, R. Die Deutsche Buchillustration der Gotik und der Frührenaissance. München. 1884. t. I. s. 180.1. Muther, R Die ältesten deutschen Bilderbibeln. München. 1885.
- ↑ Инші й цікаві відомості про техніку виконання зазначених ритин дає в своїй статті Володимир Січинський: „Гравюри українського перводруку“ (до ювілею українського друкарства) — в Літературно - Науковому Віснику, кн. VI, 1924 рік, стор. 150 — 158 Ця праця стала мені відома останніми тільки днями, коли цю розвідку було скінчено. Моя праця доповнює цінні вказівки Сочинського, що иншим, ніж я, шляхом доходить до тих самих висновків, а це й відповідає дійсності.
