Сторінка:Микола Макаренко. Орнаментація української книжки 16-17 століть (1926).djvu/42

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
19. Заставка „Тріодіону“. Львів (Сльозка) 1642 року.

Не наше завдання шукати авторів цих композицій. Але, все-таки, хто-ж виконав у Москві для Апостола 1564 р., що надрукував Федоров, малюнки для клішів, а хто сами кліші зробив? Можливо, що обидва — те й друге — зробив один і той самий майстер. Таке об’єднання і припустиме, і цілком слушне. Майстер цей повинен був мати великий художній і технічний досвід і хист. Звичайно — в Москві під той час занепаду культури (коли й друкарям довелося відтіля тікати та ратувати себе від самосуду незадоволених друкарством Московських громадян) таких видатних майстрів шукати серед Московських громадян — річ зайва. Друкарства раніш цього часу в Москві не було, воно з'явилось лише за Грозного, коли приїхав до Москви данець Місінгейм; вчитися московитам до цього часу не було в кого. Гадаю, що майстри, які ці заставки виконали, були приїжджі. Чи це був Місінгейм, або його товариші — це поки-що не відомо. Чи, бо й це можливо, ці кліші або малюнки до них привезено було з Галицько-Польської сторони?

Як завжди бувало, і як і тепер це буває, що окраса, виконана для одного видання, потім іде на инші видання, — так було й з заставками Московського Апостола 1564 р. й Львівського 1574 року. їхні заставки вжито (почасти, але це рідко — відбито тими самими клішами в таких виданнях, як наприклад: „Октоихъ“ Львівського друку 1630 року, де таких заставок багато (мал. 17 і 18). Запозичив


47