Сторінка:Микола Макаренко. Орнаментація української книжки 16-17 століть (1926).djvu/44

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
21. Заставка з „Требника“. Стрятин 1606 року.

Зовсім инший світ декоративного мистецтва в книжці бачимо ми в творах із друкарні Стрятинської.

Замість широкої рослинної листви — маленькі листочки. Замість необмеженого руху — стриманість, що її накладає стиль. Крім рослин, бачимо инші ще сюжети: поставлені вази, як осередок, і з нього розходиться стримано рослинне стилізоване гілля (мал. 21, 22, 23, 24). Поміж гіллям, листвою з квітками та садовиною спокійно літають птахи (мал. 21, 25, 26). Екзотичні гранати та квітки (мал. 21) — ознака зацікавленістю Сходом (можливо — в даному разі — через Голандію) — доповнюють фантастичні тварини у вигляді дельфінів, з рота яких виходить гілка (мал. 24). Веселі амури та путто, ангели та крилаті генії й просто невідомого фаху особи — беруть жваву участь в складанні композиції (мал. 21, 23, 24, 26). Там вони у ріг трублять, тут підтримують картуш з біблійною дією, а далі — літають між гілками, як декоративний в язковий елемент.

Всі рослинні форми окрас у книжці Стрятинського друку мають характер певного стилю, для книжки - витриманого і на де-який час сталого. Стиль розвивається на ґрунті італійських форм доби Відродження, перетворених почасти німецькою, почасти цілком слов’янською природою мистця. Система тих, що виходять з вазона, гілок — система східня, малоазійська, що запанувала в орна¬ ментації України і зробилася тут рідною з давніших часів.

Тут, в книжній окрасі ця орнаментація походить з італійського мистецтва,що так само запозичило цей мотив відтіля, відкіля й наше Українське — з Малої Азії. Компози-


49