Сторінка:Микола Макаренко. Орнаментація української книжки 16-17 століть (1926).djvu/58

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Орнаментація української книжки. Зображення №35.png
35. Заставка з „Тріодіону“ Чернігівського друку 1685 року.

довою емблемою Скоропадських: три перев’язані стріли вниз гостряками, на щитку з чудово виконаним наметом і нашлемником з трьох пір їн. Горішня частина цього малюнку, як завжди в таких композиціях буває, — вужча проти нижньої. А майстрові з графічного міркування потрібна була як-раз така композиція, що-б кінчалася внизу гостряком, а зверху як-найширша була, щоб закінчити загальну композицію тексту. Майстер бере цю виготовану для иншої мети композицію в названій книжці не як герб, а як окрасу книжки — кінцівку і таким чином перевернув всю композицію: внизу опинився нашлемник.

Отже що до графіки та естетичного розміщення тексту та окрас навколо нього все зроблено добре: загальне розміщення літер на сторінці і окрас, що закінчують його, витримано як слід. Але-ж глузду в такому розміщенні окрас занадто мало, і наше око, в такій композиції тексту, з переверненою догори композицією герба, краси не знайде.

Такі помилки і подібні до зазначеної трапляються і у виданнях инших друкарень, навіть у Київських майстрів, у перші часи друкарського нашого діла.

Тут-би можна було сказати між иншим про вузеньку заставку, що має вживатися і завжди вживається не на початку сторінки, а посередині її. Наприклад: на стор. 40 книжки „25px“ Київського друку 1631 року маємо вузеньку віньєтку, мотивом та композицією італійського походження, з дельфінами на чорному тлі, а навкруги них — рослини. Цю стрічечку тут поставлено навпаки, догори, тоді як ту саму заставочку — стрічечку поставлено правильно в тих виданнях, що для них впер¬ ше було її виконано: в „Служебнику“ 1604 р. і в „Требнику“ 1606 р. Стрятинського друку. В перевернутому-ж

63