рюючи надвижку пропозиції товарів понад ту кількість, що її міг поглинути ринок.
2. Тенденцією капіталістичного виробництва до все більшої концентрації, що обєктивно випливає з самої його природи, що вимагає централізації.
3. Боротьбою за панування на ринках.
Викликана капіталізмом промислово-технічна революція, що спочатку забезпечувала йому можливість екстензивного поширення, повільно закінчувалася. На чергу дня прийшла гостра необхідність відшукування все нових ринків. Певний час це завдання здійснювалося шляхом колоніяльної експансії передових капіталістичних держав, одначе згодом і ці можливості вперлися в стіну переплутаних господарсько-імперіялістичних антаґонізмів держав і окремих національних капіталістичних систем. В наслідок низки обставин, капіталізм зазнав істотної зміни в своїм первіснім характері й орґанізаційних формах. Настала доба інтернаціоналізації капіталу, а разом із цим його перехід до нових інтенсивних форм продукції, що пішли по лінії концентрації (централізації) капіталу.
В усіх промислових країнах повстають велетенські трести, картелі й синдикати, що набувають міжнароднього, а то й світового, економічного значення. Первісну форму особистої відповідальности й ініціятиви підприємця заступає анонімна форма у вигляді акційних компаній, що стають основними в капіталістичному устрої. Персональна творчість і воля капіталістичного продуцента замінюються безвідповідальністю акційних зібрань, що
