Сторінка:Микола Сціборський. Демократія (1942).djvu/19

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

при цьому, що згадані крахи сталися не в наслідок реального зниження цін на товари, але в звязку зо свідомою спекулятивною грою на зниження біржових курсів, що її провадили банкири Волл Стриту в цілях наживи. Цей злочин привів до тяжкої кризи головних артерій світового господарства. Таких прикладів темної, антисоціяльної ролі фінансового капіталу можна привести сотки!

Цікаву характеристику деструктивних прикмет фінансового капіталу дає в своїй праці »Сьогодні й завтра« — такий авторитетний знавець капіталістичних відносин, як відомий американський промисловець Форд. В сучасному капіталізмі Форд добачує два різні по істоті фактори: капітал промисловий і капітал фінансовий, що чим далі, тим усе більше, опановує економіку. Відповідно до розподілу капіталу, існує розподіл і його власників, що діляться на промисловців і фінансистів. Капіталіст-промисловець (власник і керівник даного підприємства або так зв. »капітан промисловости«) ставить в основу своєї діяльности інтереси підприємства. Побудником цієї його діяльности є отже творчість, цебто елемент суспільно-конструктивний і духовий. Капіталіст-фінансист ставить натомісць на першому місці персональну матеріяльну користь — начало деструктивне й спекулятивне в самій своїй істоті.

»Змішуючи промисловий і фінансовий капітал — пише Форд — ми сполучаємо два не тільки різні, але й ворожі поняття. Промислове підприємство не може водночас служити й суспільству і фінансам. Можна ствердити, що фінанси у вла-