Перейти до вмісту

Сторінка:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf/12

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Відкриття кам'яного вугілля на Шпіцберґені, мамутових кісток та бияків у вічномерзлих тундрах Сибіру показує, що полярні країни не завжди були заціпенілим од холоду краєм, що сотні тисяч чи мільйони років тому тут була буйна тропічна рослинність і багате тваринне життя, значить, і тепловий режим був інший. Коли це було? У наслідок чого змінилося? Які закони керували цією зміною? Які процеси відбувалися? Які висновки можна зробити з даних, що їх дасть дослідження, про дальшу долю нашої земної кулі?

На всі ці запитання відповідь можуть дати тільки ґрунтовні геологічні, палеонтологічні, геофізічні та інші досліди на місці.

Спостереження над льодовиками Ґренляндії та її льодовими пустелями, над шляхами плавучих крижаних гір, що запливають далеко в Атлантійський і Тихий океани, над періодичністю полярних бур, над рухом крижаних полів океану, над температурою цих просторів — становлять новий ряд найважливіших проблем, що безпосередньо стосуються вже практично-господарських галузів: навіґації в північних морях, доступу до захованих снігом і льодом цінних копалин, і нарешті — погоди на всій північній півкулі: широкі площі постійної спеки, як Сахара та інші пустелі гарячого поясу, а також широкі площі постійного холоду, як полярний край —