Нічна пригода на Індіен-Стріт. — У дорозі до екватора. Вугільний аврал. — Мінення сонця. — Зупинка вночі. — Акули. — Проходимо повз Цейлон. — „Полундра. На гору до ташів.“ — Нудьга за суходолом. — Пульотвех. — Чарівна заточина. — Втеча на берег. — Бетель. — Поєтична ніч.
У корабельному журналі накрижника „Ф. Літке“ з 5-го травня 1929 року записано таке:. „22 год. 23 хвилини. Пройшли по обидва боки два вітрильники“.
І тепер, за кілька місяців після дати того запису, коли я затуляю очі й пригадую той пам'ятний вечір на Індіен-Стріт — так зветься морський шлях через Індійський океан від Арабії до берегів Індостану — у моїх вухах звучить жахливий зойк, нечуваний ніколи досі, зойк невідомих людей, гучні вигуки невідомою мовою, але своєю інтона-
