вибігав їм на зміну або носив олівець, папір чи шклянку води, на мигах доводячи поліцаєві, що це конче потрібне.
Ці коротенькі екскурсії в кілька кроків по березі спонукали багатьох на невдалу втечу
Увечері першого дня, коли зовсім смеркло паровичник Спірка „змився“ на берег.
А на ранок уже пів екіпажу ладналося приспати увагу поліцаїв. Один по одному виходили на берег і простували до вугільних повіток, а звідти, хто спокійно, а хто похапцем, повертали у ближній завулок. Але коротке сюрчання свистка, й малаєць, тримаючись рукою за держак коротенької шаблі, кидався за втікачем, раз-у-раз повертаючи його назад.
Для того, щоб прорватися крізь поліцайську загорожу, одягались на всі фасони. Хто виряжався в біле парадне вбрання, фетровий бриль та шовкову краватку, а хто витягав найподертішу й найбруднішу „робу“ та замазувався вугільним пилом, щоб скидатися на малайця-вантажника.
Але чимало на палубі було реготу, коли на пристань зійшли дві зовсім незнайомі
