Цю сторінку схвалено
Телеграми одержали, й ми рушили.
Над островом і заточиною запанувала гарна місячна ніч. Таємниче визирали горби в світлі місячного сяйва, вони наче ховали щось потрібне, але невідоме нам. Стьожкою старовинного срібла ховалося місячне сяйво в морі, а за поворотом з заточини хвилі радісно заплюскали в борти „Літке“, наче зустрілись із старим другом.
