років два тому, від Миколи Костянтиновича Новицького[1]. Останній розповідав, як в часи громадянської війни він їхав на пароплаві „Симбирск“ із Владівостоку в Шанхай. „Симбирск“ вів капітан Міловзоров, а належав пароплав тодішньому Д. С. урядові, що орієнтувався на Радянську Росію, й де керували більшовики (1920 р.) Міловзоров зайшов до Наґасакі, де замість двох діб простояв 11 днів, потім пересадив пасажирів на американський пароплав „Експрес оф Ейжла“, а „Симбирск“ залишив у Наґасакі, передавшися разом із пароплавом в розпорядження емігрантського товариства т. зв. Паризького Правління Добр. Флота. Щось років із два Міловзоров вештався по морях, поки нарешті дійшов потреби повернутись разом із пароплавом до Владівостоку й просити амнестії. Діставши її, він добросумлінно працював у Радторгфлоті. Пізніше старі матроси розповідали мені багато про Міловзорова, починаючи з того моменту, як він почав свою кар'єру прибиральником на камбузі. Ще до
- ↑ Колишній далекосхідній редактор „Красного Знамени“, нині — заст. ред. — „Вісті ВУЦВК'у“ на Україні.
