собаках везли до Нижнєколимську, а відти таким же шляхом воно добиралось, здається, до Якутьску й зрештою за півроку прибуло до Владівостоку. Шхуна „Колима“, що ходила 1928 року в гирло річки Лени, не дійшла до кінцевої мети своєї подорожі. Зустрівши важкі криги, вона мусила повертати назад. Зайшовши до Нижнєколимську, там вивантажила вантажі, призначені для Лени. Намагалися вони того таки року добратись до Владівостоку, але не вдалося. Море замерзло й біля Шалаурових островів довелося стати на зимівлю. Капітан шхуни Сіднєв писав, що в грудні велика крижана штурма зірвала шхуну з кітви й понесла в море. З великими труднощами вдалося зберегти шхуну протягом тих кільках день, коли крига загрожувала розчавити її. Кінець-кінцем пощастило повернутись назад до Шалаурова острова, там закинути кітву та прикріпитись кодолами до берега. Між іншим, серед екіпажу шхуни виникли деякі непорозуміння, що надзвичайно несприятливо відбилося на умовах зимівлі. Одночасно з цим Сіднєв сповіщав, що чукчі, які приїздили на шхуну, пере-
