Сторінка:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf/214

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

прибуття командувача війська. Він прибув у супроводі працівників штабу, майже для всіх нас несподівано. Разом із капітаном оглядав він судно, говорив із моряками й робітниками, й ті запевняли його, що виконають завдання вчасно й доброякісно.

Звісно, така підвищена увага до судна й його походу не могла не позначитись на психіці команди „Літке“. Часто в таких випадках занадто велика увага дає неґативний наслідок: люди починають думати про себе більше, ніж треба, стають халькуваті. У нас цього не було. Десь у глибині в кожного заховувалось побоювання. А що буде, коли справді не зможемо пробитись через криги до Вранґеля? Надто це турбувало тих, хто вже бував у полярній плавбі й був обізнаний із крижаними умовами страшного північного моря. І тому ця увага тільки підкреслювала кожному його відповідальність за ремонт судна і за рейс. Ця свідомість відповідальности виявлялась у підвищенні працьовитости, надзвичайній уважности до своєї роботи, у збільшенні вимог до себе та своїх товаришів.