Сторінка:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf/221

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

вичників хорів, днювальний мав іти до паровичні працювати замість нього.

Робота не така вже й легка. О 6-й годині встаєш, прибираєш у їдальні, о 7-й даєш сніданок 1-й вахті, о 8-й другій вахті, о 9 год., оззброївшись помелом та віником, рушаєш по паровичних мурнях, об 11 год. обід для двох вахт, о пів на першу — обід іще одній вахті. Потім миєш посуд; години на півтори відпочинку — і о 5-й годині мусиш давати вечерю, що у нас нічим не відрізняється від обіду. Вечеряють всі вільні від вахти. Після цього знову мити посуд, о 8-й год. знову вечеря паровичникам, що змінюються з вахти, знов миєш посуд і після того, приготувавши закуску на 12 год. ночі та сніданок на 4 годину ранку, що їх забирають уже без днювального, йдеш спати. Треба обслуговувати майже 40 чоловіка, тому, що, окрім 27 паровичників, на обов'язку днювального годувати ще 10 чоловіка машиністів. Треба щодня прибирати три паровичні мурні, тричі на день прибирати їдальню та хоча б за день — вестибюль і лазню. Як бачите, роботи чимало. І з непривички не кожний з нею впо-