місцевої людности, але все ж зменшує довіз городини сюди з Владівостоку та із закордону.
Ще малочисленні, але достатні геологічні розвідки свідчать, що півострів має великі багатства, й корисні копалини можуть стати за дуже рентабельну статтю. Ці багатства тепер намагається експлуатувати АКО.
Взимку, коли всі пароплави залишають бурхливі води Камчатського узбережжя, замерзають заточини, а в горах починає „пурзить“[1] — всі зв'язки Камчатки, окрім радіо, з суходолом пориваються на цілих чотири місяці.
Взимку мисливці на лижвах, підбитих нерпою чи оленем, рушають на полювання: найкоштовніший звір — соболь. Його залишилось уже мало, й тепер вживається екстрених заходів до зберігання та розплоджування соболів. Численний, але малоцінний ведмідь густо заселяє Камчатку. У всякому разі ведмедів тут значно більше, ніж людей. Ще літом визбіруючи малину чи горобину (чи рябину) по зелених горбах, навколо самого Петропавловська, можна натрапити на ведмедя. Він
- ↑ Від слова „пурга“, тобто завірюха.
