Сторінка:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf/289

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

рибу і її м'ясні покиді в'ялять на харч для собак, і те зветься юколою. Люди теж часами не відмовляються від юколи, а за чаркою вона багатьом видається надзвичайно смачна. До речі, у Петропавловську сорокаградусної горілки нема, а її там заступає дев'яностошестиградусний спірт, який місцеві мешканці розводять водою залежно від індивідуального смаку та звички. Місцевій людності спірт продають у безмежній кількості, а приїжджим морякам взагалі продавати його дозволяється рідко. Та матроси швидко знаходять знайомих, що частують їх спіртом і купують для них у факторії речі, які завозять до Камчатки, але яких не дозволено продавати на вивіз. Місцева влада дивиться на це крізь пальці, суворо стежачи лише за одним, аби не було контрабанди.

Взагалі боротьба з контрабандою та п'яними — це єдине завдання збройних сил Петропавловську, що складаються з митниці, прикордонної охорони й кількох міліціонерів. Виявляється, що тут міліція не має однієї важливої вантаги, що в усіх місцевостях є чи не основне її завдання. Тут міліції не дово-