Сторінка:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf/324

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

хорий чукча, що взимку відморозив ноги. Він живе у другій кімнаті й почуває себе надзвичайно добре. Він сидів на ліжку, весело посміхався й хитав своїми короткими ніжками-куксами. Взагалі виглядає товстеньким, одгодованим, життєрадісним, як порося.

З нагоди захорування бідного Анкауге відвідавши лікарню, дістав я цікаві відомості про медичну допомогу чукчам, про деякі їхні звички та силу енеглін — шамана.

Минулого року тут відкрили лікарню й привезли трьох лікарів, що дали згоду працювати на Чукотці протягом року. Треба було не абиякої енергії, щоб хорий чукча замість іти до шамана пішов до лікарні. Серед чукчів та ескімосів, що теж живуть у районі лікарні, поширені головно шкіряні та очні захорування. Це цілком зрозуміло, коли взяти до уваги, що дев'яносто процентів людности ніколи не вмивається, а є й такі, що вмиваються, тільки не водою, а сечею. Взагалі на Чукотці сечу вважають за цінну рідину. Вона йде, як квас для дубління шкір, чукотські франти та франтихи вживають її замість