Сторінка:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf/332

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

за сторожа, не то за аґента для закупки хутра. Після того, забивши комусь баки, що наче б то він добре знає чукотську мову, домігся призначення на посаду завідувача школи в заточині Лаврентія. Що він знає ту мову не краще, а може й гірше, ніж матрос Чепко, тому були свідками багато з наших товаришів. Коли доводилося розмовляти з чукчами, то Сьомушкін ніяк не міг перекласти їм, чого ми від них хочемо, а нам — чого ті хотять від нас. У таких випадках доводилося звертатися до Ніколаєва або до тієї самої вчительки. Щодо останньої, то вона знала цю мову якнайкраще.

Сьомушкіна тут не люблять, надто чукчі. Він поводиться з ними надзвичайно погано, й причиною того, що частина дітей залишила школу, було урядування цього завідувача. Траплялись випадки, коли він учнів виганяв із-за столу, лаючи їх за різні дрібниці. Діти втікали із школи, не зважаючи на зимню пургу. І коли б Ніколаєв не вжив рішучих заходів, щоб припинити самодурство Сьомушкіна, то школа, чого доброго, й розвалилася б.