Чукотці, багато розповідав нам про місцеві умови життя, про роботу серед чукчів та їхні потреби. На той час найболючіше питання було — брак набоїв у мисливців. Надходив період полювання на моржа, а набоїв до цього часу ще не привезли. На Камчатку до Владівостоку посилали радіограми, а звідти або відмовчувались, або заспокоювали. А остання надіслана партія набоїв своїм калібром не підходила до вінчестерів тутешніх мисливців. Звісно, за таких умов важко боротися з контрабандою, з американськими хижаками, які скуповують тут хутра, постачаючи набої. Адже до Америки відсіля рукою подати. У Берінґовій протоці — острови Діоміда: один наш, другий американський. Час од часу ескімоси та чукчі влаштовують на цих островах свої свята. Спочатку на нашому, й сюди приїздять американці, а потім на американському, й туди їздять наші. Святкування річ хороша, але, коли під час цього святкування пачкарі скуповують крам, то це вже погано. Тільки справді ж, що мусять робити чукчі, коли на наших факторіях немає набоїв?
