почує, сповістити про загибель на шхуну „Нанук“, що її теж затерла крига. Там перебуває власник обох шхун, американський промисловець Свенсон.
Можливо, що радист „Єліязіф“ хотів іще щось переказати, але наш „Марконі“ запевняв, що після того він почув лише хрипіння радіо-передавача, що затихав заливаний водою. Чи то було справді так, чи лише уявлялось схильованому Марконі, не знаю, то залишається на його сумлінні.
Ми знали, що шхуна „Єліязіф“ ще минулого року пішла в Полярне море до берегів Сибіру вимінювати цінні хутра на зброю, харчі та одяг, що їх везли з Америки. Власник шхуни Свенсон, багатий американець, з походження швед, працює в цих водах за певною угодою з нашими торговельними організаціями. 1928 року шхуна „Єліязіф“ застряла в кризі й примушена була зимувати. Це той самий Свенсон, що 1914 року після того, як кращі мореходи Америки та Росії на кращих криголамних суднах, що були в північному районі Тихого океану, не спромоглися добратися до острова Вранґеля, щоб
