Сторінка:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf/382

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Найбільше зацікавила моїх слухачів історія Еріксена та Міккельсена.[1]

  1. 1906 року данєць Мюліус Еріксен на пароплаві „Данія“ рушив до Ґренляндії, щоб обслідувати її північно-східні береги. Після зимівлі біля острова Кольдвея по весні наступного року Еріксен з картографом Гагеном та ґренляндцем Бронлундом вийшов на північ. З великими труднощами досягли вони мису Глясьє. Коли повертали назад, то мусили на довгий час зупинитись у фйорді Данії, тому, що влітку криги починають розтавати й подорожувати по них абсолютно не можна. Восени мандрівники рушили до стоянки „Данії“, але холод, голод та полярна ніч не дозволили їм дотягтися до свого пароплава.

    Згодом загін, що вийшов їм назустріч, знайшов мертвого Бронлунда. Біля нього знайшли багато мап та документів, а також його щоденник. 26-го липня в щоденнику Бронлунда записано: „Полювання без наслідків. Звіра майже не зустрічаємо Не вистачає сили ні в собак, ні в людей…“

    Тим часом надходила довга полярна ніч. Еріксен і його товариші зрозуміли, що їм не вдасться врятуватись. Вони думали лише про те, як урятувати документи та мапи.

    10 жовтня Бронлунд пише: „Сонце зайшло. Ми дійшли до криги на суходолі; у нас немає взуття; холод, голод надзвичайно мучать; надто боляче ногам…“

    Нарешті останній запис: „Померли на 79° широти у фйорді після спроби повернутись назад у жовтні