мила, що в тім таки напрямі йде бита крига, якою „Літке“ зміг би пройти. Керманич Безсмертний перевірив це повідомлення: це справді було так. Дали наказа чистити паливні. Капітан вирішив вирватися з цієї криги. Але куди? Чи не підемо назад на Дєжньов?
— Покищо ні,— була його відповідь.
Перед тим, як рушити, мали чималу мороку з собаками. Вони порозбігалися крижаним полем. Одного так і не спіймали, довелося залишити його серед криг на призволяще. Маленький, чорний, він іще довго нас проводив, але до судна підходити не хотів.
24/VIII. Зупинились у 29 милях від Гералда й, приблизно, в милях 50 від Вранґеля. Вночі під час крижаної атаки обірвалися ланцюги біля бугшприту[1]. Я лазив на шпаківню, що на фок-щоглі, й озирав обрій. У напрямі до Гералда видно дві чималі ополонки та й тільки. Пробитись буде важкувато, хоч, як мені здається, можливо.
- ↑ Носова щогла, що стоїть похило, навкосяк наперед.
