По обіді капітан скликав нараду. Туди прийшли начальник наукової частини, метеоролог Березкін, зоолог, гідролог, геолог, голова суднового комітету Матвєєв, паровичник Фурман, боцман Курт, усі три керманичі та майбутній начальник о. Вранґеля Мінєєв.
Костянтин Олександрович заявив, що в нього є три варіянти дальшої нашої подорожі: перший — прямо пробиватись до Вранґеля, не зважаючи на криги, що майже неможливо; другий — повертати до Берінґового моря по вугілля й потім удруге спробувати пройти до острова; третій — спробувати наблизитись до Гералда, оглянути тамтешні криги й, може, звідти, з норд-осту, спробувати пробитись до Вранґеля. Це можливе, але небезпечне й для судна, й для екіпажу. У нас залишилося 900 тонн вугілля. З них ми можемо витратити лише 300, щоб підійти до острова, бо 100 мусимо залишити там, а решта потрібна для поворотньої подорожі. Слід зауважити, що, коли ми підемо в Берінґове море до заточини Провідіння по вугілля, то на це мусимо покласти понад
