Цю сторінку схвалено
Я щосили мчав до капітанської буди.
— Костянтине Олександровичу, де ми? — показав капітанові на темну косу, що проглядала крізь туман.
Капітанове обличчя сяло.
— Телеграфуйте. — „Літке“ біля берега Вранґеля.
Знову дзвінок машинного телеграфу, й накрижник рушив назустріч тим кригам, що простяглися вздовж самого берега острова в напрямі до гавані Роджерса.
східньому берегах Вранґеля такого плавнику дуже багато. Його несе течія з Аляски.
