Перейти до вмісту

Сторінка:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf/58

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

покрівцем на голові, він посміхається чудовою м'якою посмішкою, що розпливається на широкому обличчі. На вигляд йому можна дати років п'ятдесят, хоча сивина в його вусах лише ледве пробивається. Тільки на малюнках можна зустріти таку типову піратську постать і тільки в книжках таку спокійну, лагідну, прекрасну людину, як наш тесля й старий матрос „Петрович“. Лапіна величають Петровичем, і всі ставляться до нього з величезною повагою. Він старий морський бурлака, не має ні своєї домівки, ні родини. Він понад трицять років на морі й зовсім не зв'язаний із суходолом.

Але цей бурлака з піратським виглядом чи не найвитриманіший моряк на нашому судні. Від нього так рідко можна почути лайку, що нам хочеться вірити, ніби Петрович зовсім не лається. Ніколи, ніде він не свариться й дуже рідко гнівається.

Ось він спокійно схилився над бортом і милується морем, перекидаючись коротенькими німецькими фразами з Корчаком. Корчак — він же спрощено „Колчак“ — маленький сухорлявий матрос родом із Мошни біля