Перейти до вмісту

Сторінка:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf/6

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Окрім цього, на перший погляд вражає й різниця в характері мети між дослідами невідомих і маловідомих місцевостей під широтами, придатними для життя людей, і дослідженням приполярних льодових просторів.

Коли скандінавські вікінґи дев'ятсот років тому на примітивних човнах пускалися в невідому далечінь, одкриваючи дорогою Ісландію й Ґренляндію  — збудники їхньої одваги цілком ясні: вони шукали нових об'єктів для грабунку, нових місць, де можна захопити рабів, перепродати їх на іншому ринку.

Коли Атлантійський та Індійський океани перерізували кораблі Колумба, Васко-де-Гама, Магеллана; степи, ліси й гори Америки з огнем і мечем проходили конквістадори Кортеса, Пізарро, Бальбоа; по преріях Америки й Південно-Африканських степах цілиною тягли воли фурґони з переселенцями, і човни козака Дєжньова нишпорили по Лєні, Колимі й Анадирю — безпосередньої мети цих подвигів довго шукати не доводиться: золота, екзотичних багатств і нових земель шукав зміцнілий торговельний капітал Европи; по хутро для торгівлі виганяв авантурників торговельний капітал Москви; хліборобського колонізаційного простору шукав ідеолог Робінзоніяди, благочестивий куркуль сквайр-квакер Англії.