метод морської науки та іронічними посмішками на адресу старих п'яних шкіперів.
Сєня сидить на койці, обмотавши голову якоюсь подертою хустиною й бавиться з двома маленькими макаками, улюбленцями всієї команди, що їх куплено в чорномазого [[w:Бербери |берберійця]] в Адені.
— Ах, пройдисвиту ж ти мій, — ловить він маленького Яшку й водночас відповідає Миті: — А тепер лише „сачкувати“[1] вміють.
Але Митя рішуче відкидає всі необґрунтовані арґументи Сєні, нагадуючи про те, як нещодавно Сєня заявив, що ніколи не повернеться на вітрильника, й що він не знає професії гіршої, ніж професія моряка. З першого й другого виходить, що Сєня з природи не моряк, і що із своєї морської науки нічого, окрім огиди до своєї професії, він не виніс.
Юрко Йванович, що проходив на ют, зазирнув чогось до мурні саме під час дискусії.
— Так, так його, Митя. Хоч ти сам, здається, не від того, щоб посачкувати, —
- ↑ Те саме, що „ледаря корчить“.
