крам із знижкою од 50 до 75 відсотків. Кожну річ перемацувалося й оглядалося не менше, як двома десятками рук і очей. Ніхто не набавляв жодного піястра. Так торгували довго. Зрештою наші не витримали.
— Раз у Стамбулі не будемо, то давайте хоч тут якусь дурницю на згадку купимо.
І більшість підтримала цю пропозицію.
Купували головним чином сиґарети й мундштуки на згадку.
Але відразу припинили торгівлю й не витратили жодного піястра, коли о п'ятій годині з берега повернувся капітан у супроводі урядовця й заявив, що таки сьогодні ми одержимо перепустки на берег.
Умить обшарпані, замурзані дикуни почали перетворюватися на европейців. Усі умивальники пішли в діло, й за годину витрачено мила більше, ніж звичайно протягом тижня.
Біля канцелярії у вузькому коридорчику збився гурт веселих, трохи схвильованих людей. Ревізор викликав за списком, показував, місце, де розписатись, і віддавав перепустки.
