Сторінка:Микола Хвильовий - Сині етюди.pdf/122

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

… А Же ще не прийшла: замісць чорної дошки (за буйство) комуна ухвалила: 2 рази зверх норми прати комунальне шмаття.

Мура зазначає:

— Так і треба. Буде знати, сволочишка.

В комуні „сволочишка“ — слово ласкательне, і буржуа тепер сволочами не називають, а називають так: „чоловєці в благоволєнії“.

… Коли всі сходяться — гармидер.

Мура кричить:

— Ан—дре!

.     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .

… А от про телефон так і забув сказати: в комуні єсть телефонний апарат без дроту.

Андрій підскакує до телефону, бере трубку і —

— Агов!

Мура з апломбом:

— Не агов, а альо.

Всі.

— Ша!

— Ша!

… Тиша.

Андрій голосно:

— Агов!

Комуна:

— Агось!

Потім від телефону урочисто — натхненна промова:

— Ша! Перекличка йде по соціялістичній, федеративній, радянській республіці… Відкіля? Ага, чую. Передавайте далі по лінії. Чумаківська комуна в бурю непівського лихоліття почуває себе твердо і непохитно. Комуна певна, що вона є шматок мудрого серця республіки. Капітан комуни, Іванов, салютує у всі кінці,