Сторінка:Микола Хвильовий - Сині етюди.pdf/160

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Хая скипіла:

— Чого вам треба?

— А-а-а!..

— Дурень! — і вскочила в свою кімнату.

Хая конче хвилювалась і покликала Зою. Лаяла Яблучкину, а потім говорила про Пєтушкова:

— От. Живий ескіз для комедії. Сидить в совнаркомці і підслухує, що говорять. Вислухав засідання, а потім до якогось наркома: — „Ви ж не забивайте, Сергєй Петрович, сегодня у нас в 6 часов засєданіє“. — „Да, да… я помню“. А він же на бугайця взяв. От ескіз!.. Ну, брешеш, я таки доб'юсь, яким ти махером в совнаркомку попав.

Зоя уважно, перелякано слухала і вертіла в руках газету за 26-е.

І ще казала Хая:

— Брешеш! Ще й з будинку цього виживу.

І додала надто серьозно:

— Хіба ти не знаєш, що тут тільки члени колєгії будуть жити? Я за тебе, дурочка, дуже рада. Тепер ти б ніяк не вселилась. Подякуй мені.

.     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .

(Кінець! Кінець! Кінець!

То б'є в літаври моє натхнення.

Кінець! Кінець! Кінець!).

.     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .

27-е. Яблучкина і Райський уїзжають на Кавказ.

Метушилась Пріся:

— Баришня!

А шофер перевозив корзини на вокзал.

— Атвєтственной… Ги-по-по-потам.

Райський увійшов до Хаї:

— Прощайте!