Цю сторінку схвалено
… Гей, гей! Та й була ж то найлютіша смерть…
Але пройшла тоді про юнака—Стєньку, про жінку молоду красуню — ясну, мов голубе небо, буйну, неначе буря і горду, як сокіл — ще бучніша слава. Ще й досі гудуть їй ліси невмирущу славу…
|
|
І от: біля ставка, де верби похилились, стоїть могила — це юнакова. Приходять до могили люди і слухають, як шумить вітер над нею…
… Гей, гей! Гримали повстання…
… І були — тисячі, тисячі, тисячі.
