Сторінка:Микола Хвильовий - Сині етюди.pdf/38

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Потім він пішов до дому.

І завтра він ходив до-дому, і багато днів ходив до-дому. Дивися: по верхів'ях парку з паровозобудівельного в задумі заходив десь дим. Йшов за димом і думав про дим — знову. По дорозі стрічав знайомих. Як от: в чумарці, зі стьожкою, він завше все знає, улесливий, лагідний. Він каже:

— Хі! хочете побачити радянський шлюб? Це інтересно. Справжній робітник, з тютюнової фабрики. І його батько робітник.

Входять в церкву. Улесливий метушиться, вказує на двох, що біля вівтаря стоять — шлюб. Запевняє, що це робітник, що батько його робітник. А Карк думає, що улесливий мабуть бувший есер, мабуть бувший есдек.

Курить ладан-дим. Церква завше збирала націю — Кирило-Методієвські братчики, лаври — фортеці. Та от прийшла революція — і закуріло, і не стало церкви, і воскресла церква.

— Христос воскресе із мертвих!..

Пішов дощ.

До Великодних свят було сіро, холодно, першого — паски святили — заясніло, весело, тепло. І другого. Потім знову дощі. Віруючі думали, що це знамення, і Карк сьогодні трішки збентежений: бачив колись комету з хвостом, чогось тепер зелена, біля Оріону… Нащо комета? А земля одірветься — таки від сонця і полетить в провалля. І тоді будуть смішні революції і автокефалії. Буде тільки дим. Дим заповнить повітря і буде первотвір.

— Христос воскресе із мертвих!..

В церкві співали мелодії з Леонтовича, — кажуть він загинув химерно однієї зеленої ночи, а це було взімку,