Сторінка:Микола Хвильовий - Сині етюди.pdf/49

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
КІТ У ЧОБОТЯХ
(із записної книжки)

Отже про глухе слово: Гапка.

Гапка — глухо, ми її не Гапка, а товариш Жучок. Це так, а то — глухо.

А от гаптувати — це яскраво, бо гаптувати: вишивати золотом або сріблом.

… А то буває гаптований захід, буває схід, це коли підводиться або лягає заграва.

Гаптований — запашне слово, як буває лан у вересні: або трави в сіновалах, — трави коли йде з них дух біляплавневої осоки.

Гапка — це глухо.

Ми її товариш Жучок.

І личить.

… От вона:

Це тип: „кіт у чоботях“. Знаєте малюнки за дитинства: „кіт у чоботях“? Він дуже комичний. Але він теплий і близький, як неньчина рука з синьою жилкою, як прозорий вечір в червінцях осени.

„Кіт у чоботях“ — це товариш Жучок. От.

А тепер я питаю:

— Відкіля вони вийшли: товариші Жучки? Скільки їх вийшло? Га?

А пройшли вони з края в край нашу запашну червінькову революцію. Пройшли товариші Жучки, „кіт у чоботях“.