Отже про глухе слово: Гапка.
Гапка — глухо, ми її не Гапка, а товариш Жучок. Це так, а то — глухо.
А от гаптувати — це яскраво, бо гаптувати: вишивати золотом або сріблом.
… А то буває гаптований захід, буває схід, це коли підводиться або лягає заграва.
Гаптований — запашне слово, як буває лан у вересні: або трави в сіновалах, — трави коли йде з них дух біляплавневої осоки.
Гапка — це глухо.
Ми її товариш Жучок.
І личить.
… От вона:
Це тип: „кіт у чоботях“. Знаєте малюнки за дитинства: „кіт у чоботях“? Він дуже комичний. Але він теплий і близький, як неньчина рука з синьою жилкою, як прозорий вечір в червінцях осени.
„Кіт у чоботях“ — це товариш Жучок. От.
А тепер я питаю:
— Відкіля вони вийшли: товариші Жучки? Скільки їх вийшло? Га?
А пройшли вони з края в край нашу запашну червінькову революцію. Пройшли товариші Жучки, „кіт у чоботях“.