— Це залежить від того, як ви знаєте історичний матеріалізм. Я його погано знаю, а тому й „воздержуюсь“.
|
|
Так от — багато я написав би ще про товариша Жучка і це заняття вельми цікаве. Та бачите зараз пів на 5-ту і мені треба вже спішити на партзібрання, бо там —
товариш Жучок № 2, а це значить… проте, коли ви партійний, то ви самі знаєте, що це значить.
|
|
Вона написала так:
— „Товаришу Миколо (це до мене, Микола Хвильовий). Ви, здається, після завтра будете вже в Таращанськім полку, а я зараз буду в резервній кінноті: там щось махновщина, треба поагітувати. Може ніколи не побачимось, так я вас хочу попрохати: не гнівайтесь на мене за дискусію. Я знаю у вас самолюбство, але у нас — темнота. А поскільки диктатура наша… Словом, ви мене розумієте: нам треба за рік — два, три вирости не на вершок, а на ввесь сажень. З комуністичним привітом Жучок“.
Але вона сьогодні не поїхала, і ми ще побачились.
Побачились от де.
Уявіть порожня школа, політвідділ. По кутках, на столах сплять. Це муралі революції. Частина з них поїде в полки, подіви, частина-ще буде тут, а потім теж поїде — в полки, в подіви.
Це бурса революції.
… Було зоряно, а потім стало темно — пройшли хмари.
… Побігла мжичка.
